30.01.2017

Infiniti Q70 - автомобіль, із якого не хочеться виходити

Із червня почали продавати новий японський легковик "Інфініті Q70". У найдешевшій комплектації машина коштує 1 047 200 грн.

Автомобіль має масивні 18-дюймові колеса на легкосплавних дисках. Фари із лінзами і світлодіодами спрямовують пучок світла у бік повороту керма. Всі вікна із зеленкуватим відтінком. Вони не пропускають ультрафіолетове світло у спеку. Дах машини скляний, за потреби його частину можна відчинити. 

До седана підводить представник виробника 33-річний Володимир Іванов.

- Q70 — преміальний автомобіль. У ньому комфортно їздити як водію, так і пасажирам позаду. Ця машина у максимальній комплектації "Хайтек" коштує 1 595 680гривень. Має повний привід і 3,7-літровий двигун на 333 кінські сили,   - каже він. Дає брелок від авто.

Підходжу до "Інфініті" ближче, електроніка розпізнає брелок у кишені — вмикається підсвітка дверних ручок. Тисну на кнопку дверей — центральний замок відчиняє авто.

- У цій моделі втілені практично всі напрацювання "Інфініті" за багато років.  Тут безліч електронних систем. Окрім двозонного клімат-контролю, який може підтримувати різну температуру на місцях водія і пасажирів, є іонізація повітря. Після натиснення кнопки на консолі в салоні з"явиться аромат лісу. Для цього спеціальний фільтр в машині наповнили екстрактом виноградної кісточки, - говорить Володимир. - Є система, яка знижує шуми під час руху. Як тільки датчики звуку визначають сторонні звуки в авто,  комп"ютер машини подає у дверні динаміки шум іншої частоти і заглушає гул дороги.

Салон автомобіля просторий. Між передніми сидіннями близько 30 сантиметрів вільного місця. У людини із 2-метровим зростом голова не впиратиметься у стелю. Торпеда й карти дверей мають вставки із клена, алюмінію і м"якого пластика. Сидіння, кермо й підлокітники обтягнуті шкірою.

Водійське крісло із електроприводом, підігрівом, вентиляцією і пам"яттю. Положення сидіння можна запрограмувати під потреби двох людей. Підігрів сидінь не має таймера відключення, як у недорогих моделях. Зате його можна регулювати у 8 напрямах. Влітку — вмикати вентиляцію, щоб стало прохолоднішим. У спинках передніх сидінь вмонтовано по парі динаміків. У підголівники — монітори. Пасажири позаду можуть дивитися через них фільми. 

На задньому ряду сидінь місця вдосталь для трьох. Простору для ніг більше, ніж у позашляховику "Мітсубісі Паджеро". Зі спинки заднього сидіння можна витягти підлокітник. У ньому — пульт керування мультимедійною системою із екраном і 5 кнопок управління положенням і підігрівом задніх сидінь. Є підстаканники.

Заднє вікно можна закрити із середини ролетом. Для цього тиснуть кнопку на задньому підлокітнику або на торпеді біля місця водія.

Багажник автомобіля місткий, на 500 літрів. Це на 29 літрів менше, ніж у БМВ 525 цього ж класу.  Однак у німецького легковика — масивні петлі кріплення кришки багажника. У "Інфініті" замість них — амортизатори. Вони не забирають простору в багажному відсіці.

Спинки задніх сидінь не розкладаються, однак лижі чи інші довгі речі можна просунути із багажника в салон через люк у спинці заднього сидіння.

Багажник достатньо тільки прикривати. Він зачиниться сам. 

Посадка на водійському місці невисока, видно дутий капот. Оглядовість краща, ніж у такого ж за класом шведського седана "Вольво S80". Збоку добре видно, бо стійка між лобовим склом і дверима не широка. А простір позаду і "мертву зону" добре охоплюють великі  бічні дзеркала.

Торпеда зроблена із м"якого пластику. По центру — 7-дюймовий сенсорний монітор мультимедійної системи. Трохи нижче — стрілочний годинник. Через мультимедійну систему можна вмикати музику, заходити у інтернет, запускати навігатор і слідкувати за обслуговуванням автомобіля. Вона показує, через який час потрібно змінити мастило, фільтри й інші розхідники. На дисплеї  відображається і тиск кожного колеса.

Пристібаюся паском безпеки, він автоматично затягується, але тіло не  перетискає. Затискаю гальма й торкаюсь кнопки "Старт" - двигун заводиться. Його ледь чутно. Водійське крісло підсуває мене до керма, а рульова колонка опускається в руки. Кермо тепле, має підігрів. Це приємно у мороз, коли салон ще не встиг обігрітися.

Перемикач режимів водіння ставлю на "сніг". Автомобіль на ньому менше пробуксовуватиме, а системи безпеки швидше спрацюють, якщо машину занесе. Важіль коробки передач-варіатора переводжу на "Драйв" і тисну на газ — авто плавно набирає швидкість.

Виїжджаю на вул. Жилянську в Києві. Варіатор сам обирає потрібні передачі, перемикає їх без ривків. Повертати автомобілем легко. Кермо на невеликій швидкості важке. Воно точніше, ніж у "Тойоти Кемрі" останнього покоління.

Підвіска автомобіля м"яка, дрібні вибоїни й нерівності навколо каналізаційних люків не відчутні. В салоні шум від двох тракторів у правій смузі ледь чутно.

Як і в "Ніссанах",  біля правої та лівої стійок між лобовим склом і дверима час від часу засвічуються жовтогарячі лампи. Повідомляють про наближення транспорту в мертвих зонах видимості. Якщо не увімкнути потрібний сигнал повороту і перетнути лінію розмітки, в салоні лунає гучний сигнал. Так електроніка попереджає про несподіваний виїзд зі своєї смуги. Убезпечує водіїв від сну на дорозі.

У місті машина споживає всередньому 15 літрів пального. Якщо часто прискорюватися, то на літр більше.

На Бориспільській трасі переводжу автомобіль у спортивний режим. Вийшло розігнати "Інфініті" до 100 км/год за 7 секунд. Коли стрілка спідометра дійшла до 180 км/год, двигун став працювати гучніше, але машина лишалася добре керованою.  На високій швидкості авто притискає до асфальту й на поворотах його не кренить. Після перших різких поворотів електроніка сильніше затягнула пасок безпеки.

По дорозі до Переяслава-Хмельницького на екрані бортового комп"ютера замиготів жовтий трикутник із знаком оклику. Так машина повідомляє, що закінчилася рідина для омивання скла. Неподалік від села Дівички потрапляю на слизьку ділянку дороги, різко тисну на гальма. Спрацьовує АБС і машина вирівнюється. У звичайному режимі водіння ведучі колеса задні. У екстрених ситуаціях і пробуксовках комп"ютер машини приєднує й передній привід.

По дорозі у Київ випробовую круїз-контроль на швидкості 90 км/год. "Інфініті" підтримує цю швидкість. Не потрібно тиснути на газ, лише кручу кермо. Коли  авто наблизилося до "ГАЗелі" у нашій смузі попереду, то саме знизило швидкість до 70 км/год і підтримувало дистанцію.

На трасі автомобіль споживає 12-13 літрів бензину на 100 км. Якщо перевести машину в економічний режим, можна зекономити 1,5-2 літри.

 

Володимир Мукан