20.03.2014

В які забобони вірять водії

 

Серед українських водіїв популярні понад півсотні різних забобонів. Більшість із них застерігають від штрафів, аварій та поломок. У салон щойно придбаного автомобіля радять вкидати монету, аби надалі не витрачати коштів на ремонт машини. Нову автівку не фотографують, вірять, що на сфотографованій деталі з"явиться пошкодження. На багажнику й капоті не підписують документи, вважають, це до аварії.

Постає питання – невже всі ці забобони діють? Про це ми вирішили й запитати автомобілістів із досвідом.

Через брудну машину не склалося з особистим життям…

"Ще студентом викрав у тата машину, аби покатати подругу-красуню. Тоді зустрічався з нею, - розповідає Олексій Цибульський, член автоклубу "Шевроле". Він дотримується всіх забобонів за кермом. - Батькова "Жигулі-копійка" в грязюці була, помити її не встиг. На такій бруднющій і поїхав до дівчини. Через 7 днів із Мариною побили горшки. Навіть не пам"ятаю, через що конкретно. Це якась дрібниця була. А дівчина дуже вродлива, характер – майже ідеальний. Я згодом дізнався – брудним автомобілем не можна на побачення їздити, це до розлуки"

Після купівлі знаку аварійної зупинки розбив машину… 

Родич столичного таксиста Андрія Нестеренка не вірить у забобони. Перед дорогою із Києва у Крим купив у свою нову машину "Мазду-6" знак аварійної зупинки. 
"Я казав йому, що це не до добра. А він сміявся, говорив, не хоче, аби ДАІ оштрафувало, - розповідає таксист. - Так із Києва і не виїхав. Прямо на розвязці у нього влетіла фура. Так розтрощила ту "мазду", що евакуатор викликати прийшлося. Якраз і знак Андрію знадобився. Він знав цей забобон. А коли обирав знак, то мимоволі подумав про його застосування. Через це біда й сталася. Відновили автівку йому неякісно, прийшлося переробляти. Потім на СТО колір підібрали не той – у нього на "Мазда" з блакитним переливом, а багажник і задні крила пофарбували у звичайний блакитний колір без переливу. Він доплатив і йому втретє фарбували машину". 

Якщо сказати про час приїзду – запізнишся… 

Далекобійник із 35-річним досвідом Анатолій Пугач дотримується лише тих забобонів, які сам перевіряв. Водій не обходить свій службовий автомобіль спереду. 
"Службову машину слід тільки ззаду обходити, інакше в дорозі не пощастить. Такий звичай пішов ще з далеких радянських часів. Поки обходиш авто, у нього може сісти колега й ненароком рушити. Те, що в приватний автомобіль хтось сяде й поїде, ймовірність невелика. Також я намагаюсь не казати точного часу свого приїзду. На цьому попадався не раз за все життя. Років сім тому сказав точний час приїзду товаришу. Після цього вибігла коза на дорогу й збив її, ще проволочив по асфальту бабцю, яка тримала тварину на ланцюзі. На щастя, жінка лишилася живою, а ось коза загинула. Ще й на капоті свого авто фарбу обдер тим ланцюгом і рогами. Запізнився на зустріч від вказаного часу аж на чотири години, чекав поки міліція приїде, зафіксує пригоду". 

Послід птахів на машині – до витрат… 

"Пташиний послід на автомобілі – до витрат, одразу його витираю, - каже автолюбитель із 27-річний досвідом Валерій Слюсарчук. – цьому випадку крім забобону є практична мета - якщо не прибереш послід, то він лак на фарбі роз"їсть, доведеться звертатися до майстрів-малярів і їм платити". 
Чоловік вірить лише в практичні забобони, пов"язані із логічними законами. Більшості відомих забобонів не дотримується. 
"Раз свиснув у салоні автомобіля мого сусіда. Він як розходився. Мовляв, даішників свистом накличу. І дійсно, через кілька хвилин вони підійшли. Сусід аж почервонів із злості. А міліціонери почули шум з нашої машини за кіоском й вирішили дроти для підкурювання попросити. Їхнє авто не заводилося." 

Ім'я робить машину надійнішою… 

"В салоні автомобіля не можна нарікати на нього, може образитися й не завестися, наприклад. Машина відчуває такі речі, - вважає далекобійник Анатолій Пугач. – Коли їздив по автосалонах своєю старою "ауді", вона двічі не завелася. Наче відчувала, що проміняю її на іншу. А потім, коли її вже продав, і вивіз її з новим власником до Бориспільської траси, вона в нового господаря також не завелася. Хоча акумулятор, стартер і свічки були новими. Він повертає ключа, а машина нічичирк. Той чоловік вже нервувати почав, вже відкрив капот. А мені ж до болю шкода стало машину. Таке враження, що дитину свою віддав. Я її Едіком називав, і вона мені вірно служила. Наліпку із цим словом на багажнику лишив мені попередній господар. Кажуть, ім"я робить машину надійнішою." 

Автопогляд